Лідери ЄС Зустрічаються у Брюсселі, Щоб Вирішити Долю 210 Мільярдів Росії. Вони Вже Вирішили: Зустрітися Знову Пізніше.
Лідери Європейської Ради зібралися в Брюсселі 15 жовтня на саміт, який сам організатор назвав перевіркою “високого рівня пильності та оперативної готовності” Європи — а дипломати ще до того, як приземлився перший літак, повідомили журналістам, що нового рішення щодо фінансування України за рахунок заморожених активів Росії не очікується. Це та сама фраза, якою європейські посадовці завершили саміт жовтня 2025 року, саміт грудня 2025 року — і тепер цей.
Курка, що несе золоті яйця
У центрі глухого кута — одна країна з одним депозитарієм. Бельгійський Euroclear утримує близько 185 мільярдів із 210 мільярдів євро резервів центробанку Росії, які ЄС заморозив після вторгнення 2022 року, і прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер уже рік відмовляється дозволити комусь торкнутися основної суми. Він називає відсотки, які Euroclear вже спрямовує Україні, “куркою, що несе золоті яйця” — і попереджає, що вилучення самого капіталу стане “потенційним порушенням міжнародного права”, яке наразить саме Бельгію, а не інші 26 країн-членів, на позови-відплату, які центробанк Росії вже подав проти Euroclear у Москві й оскаржує в Люксембурзі.
Його ціна за зміну позиції не змінилася: необмежені фінансові гарантії від кожного уряду ЄС саме проти цього ризику — те, чого жоден національний парламент досі не закріпив законом. Ціна інших теж не змінилася.
План Б, який мав закрити це питання
ЄС уже одного разу пробував компроміс. У грудні 2025 року лідери відмовилися від “репараційної позики”, побудованої на замороженому російському капіталі, і задовольнилися звичайною позикою на 90 мільярдів євро — новим боргом ЄС, оформленим наступного квітня, який мав покрити близько двох третин потреб України на 2026–2027 роки. Передбачалося, що це закриє суперечку.
Не закрило. До жовтня 2026 року 122 депутати Європарламенту та уряди від Швеції до Португалії публічно наполягали на повторному відкритті питання заморожених активів, посилаючись на дефіцит фінансування Міністерства оборони України у 23,1 мільярда євро. Дипломат повідомив журналістам перед саміту цього тижня, що “нових рішень щодо фінансової підтримки не очікується” і що позиції сторін “не змінилися” — фраза, яку можна було б підкласти до протоколу будь-якої з трьох попередніх Європейських Рад, і ніхто б не помітив різниці.
Усі голосно погоджуються — про різні речі
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн каже, що ризик має бути “розподілений між усіма нами”. Очільниця зовнішньої політики ЄС Кая Каллас каже, що шкоду завдає Росія, тож Росія й має платити. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск пропонує підкинути монетку: “Або гроші сьогодні, або кров завтра.” Барт Де Вевер каже, що йому досі не показали текст, який би він підписав. Усі четверо вже повторювали це перед камерами більш ніж на одному саміті, який теж завершився без рішення.
Відео: та сама суперечка, рік по тому
Сюжет «Суспільне Новини» про те, чи вдасться лідерам ЄС домовитися щодо заморожених активів Росії, пояснює, хто чого хоче — і чому нічого не зрушилося з місця й тоді.
https://www.youtube.com/watch?v=mPNHnEex3EA
Опублікований порядок денний Європейської Ради на 15–16 жовтня містить три головні пункти: готовність до криз, розширення та Близький Схід. 210 мільярдів Росії цього разу навіть не входять до офіційного списку — це, за словами дипломатів, те, що лідери, як очікується, обговорять неформально за робочим обідом. Там, наполягає Брюссель, зазвичай і ухвалюють справжні рішення. Тільки, здається, не цього разу. Принаймні поки що.