Від Розетського каменя до штучного інтелекту: історія перекладацької галузі

Щороку 30 вересня світ відзначає Міжнародний день перекладача на честь святого Ієроніма, який переклав Біблію латиною. З цієї нагоди згадуємо, як ремесло, що почалося з напису на камені, перетворилося на галузь, яка, за даними консалтингової компанії Nimdzi, у 2025 році оцінювалася приблизно в 72,6 мільярда доларів.

Камені, папіруси та священні тексти

Один із найвідоміших перекладацьких документів в історії важить понад 700 кілограмів. На Розетському камені висічено указ 196 року до н. е. на честь фараона Птолемея V, записаний тричі: ієрогліфами, демотичним письмом і давньогрецькою. Знайдений французькими солдатами 1799 року, він дав змогу Жану-Франсуа Шампольйону розшифрувати ієрогліфи 1822 року — саме тому, що той самий текст був поданий у перекладі.

Приблизно тоді ж в Александрії працювали над Септуагінтою — грецьким перекладом єврейської Біблії. Через століття, 382 року, папа Дамасій доручив Ієроніму Стридонському створити новий латинський переклад Святого Письма — Вульгату, якою користувалися понад тисячу років. Ієронім помер 30 вересня 420 року, і тому ця дата сьогодні є днем перекладачів.

Багдад і Толедо: перекладати, щоб не втратити знання

У IX столітті багдадський Дім мудрості зібрав перекладачів, які переклали арабською грецькі праці з філософії, медицини та астрономії — від Аристотеля до Галена. Серед них вирізнявся Хунайн ібн Ісхак, один із найплідніших перекладачів свого часу.

Значна частина цих знань повернулася до Європи через Іспанію. У так званій Толедській школі перекладачів у XII–XIII століттях християнські, юдейські та мусульманські вчені перекладали тексти з арабської латиною, а за короля Альфонсо X Мудрого — ще й кастильською, що допомогло їй стати мовою науки.

Друкарство перетворює переклад на бізнес

Друкарський верстат Гутенберга в середині XV століття змінив правила гри: переклад більше не переписували вручну, а друкували тисячами примірників. У вересні 1522 року Мартін Лютер видав свій Новий Заповіт німецькою, а 1526 року Вільям Тіндейл надрукував свій англійською. Переклад став питанням ринку, читачів, а часом і ризику: Тіндейла стратили 1536 року.

Нюрнберг і народження сучасної професії

На Нюрнберзькому процесі (1945–1946) уперше у великих масштабах застосували синхронний переклад: обвинувачені, судді та адвокати стежили за засіданнями через навушники англійською, французькою, німецькою та російською, завдяки обладнанню IBM. Ця модель досі працює в ООН і Європейському Союзі.

1953 року в Парижі була заснована Міжнародна федерація перекладачів (FIT), яка почала просувати 30 вересня як день професії. 2017 року Генеральна Асамблея ООН офіційно визнала його Міжнародним днем перекладача.

Від перфокарт до нейронних мереж

У січні 1954 року під час експерименту Джорджтаунського університету та IBM комп’ютер автоматично переклав з російської англійською понад шістдесят речень, а ініціатори заявили, що проблему машинного перекладу розв’яжуть за кілька років. Знадобилися десятиліття: Google Translate з’явився 2006 року, а 2016-го перейшов на нейронні мережі. Сьогодні генеративний штучний інтелект знову змінює галузь.

За даними звіту Nimdzi 100 за 2026 рік, галузь мовних послуг у 2025 році досягла приблизно 72,6 мільярда доларів, а у 2026 році, за прогнозом, сягне 73,4 мільярда. Через вплив ШІ зростання повільніше, ніж у попередні роки.

Понад дві тисячі років після Розетського каменя питання залишається тим самим: хто гарантує, що повідомлення дійде неушкодженим? Машини перекладають дедалі швидше, але в договорі, офіційному документі чи сайті, який має продавати, останнє слово досі за перекладачем — носієм мови. З Міжнародним днем перекладача!